На створену у 2016 році Державну аудиторську службу України (Держаудитслужба) покладено місію забезпечення економічного добробуту країни шляхом реалізації державної політики у сфері державного фінансового контролю.
Водночас, як показали результати роботи Держаудитслужби, нерідко постає питання про необхідність правового захисту від неправомірних дій та рішень її працівників.
Безпідставні перевірки, притягнення осіб за їх результатами до адміністративної, дисциплінарної, матеріальної, і навіть, на підставі матеріалів перевірки Служби, правоохоронними органами – до кримінальної відповідальності змушують суб’єктів господарювання захищатися у судовому порядку, в чому не обійтись без допомоги кваліфікованих адвокатів.
Суперечки, які виникають у процесі фінансового контролю Держаудитслужби допоможуть вирішити професійні та досвідчені адвокати АБ «Ткачук і партнери», +38 067 503 05 30 надавши наступні юридичні послуги:
-Консультація з усіх питань, пов’язаних із фінансовими перевірками Держаудитслужбою, оцінка ситуація та визначення перспектив можливих судових процесів;
-Правовий супровід клієнта під час здійснення фінансових перевірок Держаудитслужбою, у т.ч. підготовка заперечень на зазначені правопорушення у акті ревізії;
– Допомога в зборі та підготовці необхідних документів-адвокатського запиту, позову, пояснень, заперечень, клопотань тощо;
-Представництво інтересів клієнта в судах усіх інстанцій, у тому числі за позовами Держаудитслужби;
-Оскарження незаконних судових рішень в апеляційному та касаційному порядку;
– Юридичний супровід клієнта на стадії виконання рішень.
Із досвіду адвокатів АБ «Ткачук і партнери» можливо виділити найпоширеніші суперечки із Держаудитслужбою:
– оскарження Вимог Держаудитслужби про усунення правопорушень, виявлених під час ревізії (аудиту);
-оскарження Висновків Держаудитслужби про результати моніторингу закупівлі;
-позови органів Держаудитслужби до установ, підприємств, організацій про відшкодування матеріальних збитків, завданих державному (місцевому) бюджету;
-спір щодо зазначених у акті фінансової перевірки правопорушень та їх спростування;
-оскарження постанов Держаудитслужби про притягнення службових осіб замовника публічних закупівель до адміністративної відповідальності тощо.
ЩО ВХОДИТЬ ДО КОМПЕТЕНЦІЇ ОРГАНІВ ДЕРЖАУДИТСЛУЖБИ
Загалом Держаудитслужба створена з метою виявлення зловживань у фінансовій сфері, що впливають на фінансову безпеку держави; сприяння ефективному та прозорому здійсненню публічних закупівель; недопущення зловживань з ресурсами державного та місцевих бюджетів.
Держаудитслужба здійснює реалізацію фінансового контролю шляхом здійснення інспектування (ревізії), перевірки закупівель, моніторингу закупівель та державного фінансового аудиту. Отже, перевірки цієї служби спрямовані на оцінку ефективного, законного, цільового, результативного використання та збереження державних фінансових ресурсів.
Обєктом перевірки є: використання і збереження державних фінансових ресурсів; правильність визначення потреби в бюджетних коштах та взятих зобов’язань; ефективність використання державних коштів і майна; стан і достовірність бухгалтерського обліку і фінансової звітності; державні закупівлі.
Держаудитслужба проводить перевірки таких підприємств:
-суб’єктів господарювання державного сектора економіки. Це суб’єкти, які повністю є державними та розмір внеску держави до статутного фонду яких складає 100%; суб’єкти господарювання, державна частка в статутному капіталі яких перевищує 50% чи становить величину, яка забезпечує державі право вирішального впливу на господарську діяльність цих суб’єктів
-розпорядників бюджетних коштів без статусу державної установи (громадські організації тощо);
-будь-яких суб’єктів господарювання за клопотанням слідчого або прокурора про призначення інспектування та ухвали суду; у разі необхідності проведення зустрічних перевірок.
Отже переважній більшості перевірки Держаудитслужби стосуються розпорядників бюджетних коштів, однак вона має право перевіряти і приватних суб’єктів господарювання.
Основною підставою перевірки приватного сектору Держаудитслужбою є відповідне судове рішення, ухвалене у ході кримінального провадження.
Окремим механізмом перевірки Держаудитслужби є зустрічна звірка, яка може бути проведена під час інспектування. Головною умовою для зустрічної звірки є оплата послуг та/або робіт приватним підприємством бюджетними коштами.
Слід зазначити, що для проведення звірки посадові особи Держаудитслужби повинні мати направлення від Міністерства фінансів України, яке дійсне лише при пред’явленні посадовою особою Держаудитслужби службового посвідчення.
Важливо, у разі безпідставного недопуску посадової особи Держаудитслужби для проведення зустрічної звірки, або ненадання необхідних документів складається відповідний акт та невідкладно інформуються правоохоронні органи для вжиття відповідних заходів. Наприклад, можливе ініціювання правоохоронним органом проведення обшуку у такому підприємстві.
Окрім того, ст. 164-2 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність у вигляді штрафу за перешкоджання працівникам органу державного фінансового контролю у проведенні ревізій та перевірок.
Окрім адміністративної відповідальності, існує кримінальна відповідальність за опір представникові влади, встановлена статтею 342 КК України. При цьому, опір тлумачиться як активна фізична протидія виконанню обов’язків.
У разі неправомірного притягнення вас до адміністративної або до кримінальної відповідальності, адвокати нашого Бюро допоможуть довести відсутність вини клієнта у вчиненні правопорушень, передбачених зазначеними нормами права.
НАСЛІДКИ ВИЯВЛЕННЯ ДЕРЖАУДИТСЛУЖБОЮ ПРАВОПОРУШЕНЬ ДЛЯ СУБ’ЄКТІВ, ЩО ПЕРЕВІРЯЮТЬСЯ ТА ПРАВОВА ДОПОМОГА АДВОКАТІВ
За наслідками контрольних заходів органи держфінконтролю притягають до адміністративної, дисциплінарної та матеріальної відповідальності працівників об’єктів контролю, винних у порушеннях.
З цією метою вони направляють підконтрольним органам відповідні Вимоги, а також звертаються із Позовами про стягнення нанесених суб’єктами господарювання збитків.
Слід звернути увагу на наступне:
1.Проведення перевірки органом державного фінансового контролю здійснюється з метою корегування роботи підконтрольного суб’єкта та приведення його діяльності відповідно до вимог законодавства. Наслідком такої перевірки є надіслання об’єкту такої перевірки Вимоги, яка містить інформацію про виявлені порушення. Одночасно, з метою коригування діяльності підприємства, у такій вимозі може бути зазначено і спосіб усунення виявлених порушень і лише у цій частині така вимога є обов’язковою до виконання.
Приписи Вимоги, у яких зазначено суми збитків, не мають зобов’язального характеру для об’єкта контролю, оскільки не є виконавчим документом, на підставі якого ці кошти можуть бути стягнуті інакше, ніж за рішенням суду. Водночас відшкодування виявлених збитків, завданих державі чи об’єкту контролю, здійснюється шляхом звернення до суду з окремим позовом про їх стягнення або відшкодуванням їх підприємством у добровільному порядку (правовий висновок ВС у постанові від 24.04.2020 у справі № 802/342/17-а).
2. Орган державного фінансового контролю не має права ініціювати інспектування (ревізію) фінансово-господарської діяльності суб’єктів господарювання державного сектору економіки, якщо держаний фінансовий аудит за той самий період проведено, тобто за наслідками аудиту складено відповідний звіт. (правовий висновок ВС у постанові від 23.04.2021 у справі № 260/1664/19).
Також ревізори застосовують до об’єктів контролю, де виявили порушення, наступні заходи впливу: зупиняють операції з бюджетними коштами; зменшують бюджетні асигнування; призупиняють бюджетні асигнування.
Нерідко матеріали ревізій передають до правоохоронних органів, які за результатами їх розгляду розпочинають досудові розслідування та оголошують працівникам установ підозру про вчинення кримінального правопорушення.
Окрім того, за результатами проведення моніторингу публічних закупівель, органи Держаудитслужби складають Висновки, наприклад, щодо наявності підстав у тендерної комісії відхилити пропозицію учасника тендеру або розірвати договір із переможцем.
Слід звернути увагу, що наявність доручення або рішення Кабінету Міністрів України є самостійною підставою для перевірки державних закупівель, що закріплена в абзаці другому пункту 4 Порядку проведення перевірок державних закупівель Державною фінансовою інспекцією та її територіальними органами, затвердженого постановою КМУ від 1 серпня 2013 року № 631. Перевірка в цьому разі проводиться, якщо відповідні питання не можуть бути перевірені під час планових виїзних ревізій. Водночас ненадання об’єктом контролю відповіді на запит контролюючого органу не є передумовою для призначення перевірки із цієї підстави (правовий висновок ВС у постанові від 12.10.2020 по справі № 826/13919/17).
Вказані заходи (рішення, Вимоги, Висновки, акти), вжиті за результатами перевірки Держаудитслужбою, можуть бути оскаржені (спростовані) в судовому порядку у різний належний спосіб захисту порушених прав суб’єкта, який перевірявся – оскарження Вимоги, Висновку, спростування правопорушень, зазначених у актах перевірки тощо.
При цьому, особливо важливе значення має спростування акту ревізії Держаудитслужби, на підставі якого правоохоронними органами порушено кримінальне провадження.
Також при правовому супроводі під час проведення Держаудитслужбою перевірки юристи нашого Бюро підготують обґрунтовані заперечення на зазначені у акті перевірки правопорушення, які перевіряючий орган зобов’язаний розглянути і надати відповідний Висновок.
Адвокати нашого Бюро допоможуть у зібранні необхідної доказової бази. При цьому при спростуванні зазначених у акті перевірки правопорушень, наші юристи можуть залучати фахівців із економічних, фінансових питань щодо надання експертних висновків або клопотати про проведення судової експертизи.
Юристи підготують відповідну позовну заяву, або заперечення на позов Держаудитслужби та доведуть свою правову позицію у суді до позитивного результату для клієнта.
Окрім того, орган державного фінансового контролю має право розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення на службових (посадових), уповноважених осіб замовника публічних закупівель за частинами першою та другою статті 164-14 КУпАП.
Так, штрафи, розмір яких становить від 1 700 грн. до 3 400 грн., накладаються за порушення порядку визначення предмету закупівель, тендерна документація складена не відповідно до вимог закону, порушення строків розгляду тендерної пропозиції та інші, передбачені ч.ч. 1, 2 ст. 164-14 КУпАП.
Вказані постанови про притягнення до адміністративної відповідальності оскаржуються в судовому порядку, в чому допоможуть адвокати нашого Бюро.
Можливо розглянути основні правопорушення, які допускаються при перевірках Держаудитслужбою, які є підставою для скасування прийнятих нею рішень (Вимог, Висновків), а також відмови у задоволенні позову органів фінконтролю про відшкодування завданих збитків, з урахуванням судової практики.
ПРАВОВІ ВИСНОВКИ СУДІВ ПРИ РОЗГЛЯДІ СПРАВ ЗІ СПОРІВ, ЩО ВИНИКАЮТЬ З ДЕРЖАУДИТСЛУЖБОЮ ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ ПРОВЕДЕННЯ ФІНАНСОВОГО АУДИТУ ТА ІНСПЕКТУВАННЯ
- Органи Держаудитслужби мають право адресувати Вимоги щодо
усунення правопорушень, виявлених під час перевірок, виключно підконтрольним установам.
Рішеннями судів у справі № 818/467/17 відмовлено у задоволенні позову Управління Держаудитслужби в області до обласного військового комісаріату про стягнення коштів.
Підставами позову було те, що позивачем проведено ревізію використання коштів, виділених з державного та місцевого бюджетів, у т.ч. нарахування та виплати усіх видів соцдопомоги, пільг, субсидій та інших виплат в Департаменті соцзахисту населення міськради. За результатами проведеної ревізії складено Акт ревізії. З метою усунення виявлених порушень директору Департаменту соцзахисту населення міськради пред’явлено вимогу про усунення виявлених ревізією порушень чинного законодавства. В той же час управління Держаудитслужби в області звернувся в суд із позовом до відповідача про стягнення коштів, які незаконно віділені йому міськрадою із місцевого бюджету.
Верховний Суд 28.02.2020 скасував рішення судів попередніх інстанцій та закрив провадження у справі з огляду на наступне.
Аналіз норм Закону «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» № 2939-XIIдає підстави вважати, що орган державного фінансового контролю проводить державний фінансовий контроль виключно щодо підконтрольних установ. Його право вимоги, передбачене статтею 10 Закону № 2939-XII, може адресуватися виключно підконтрольним установам, а звернення до суду в інтересах держави можливе лише у випадку незабезпечення такими установами вимог щодо усунення порушень законодавства з питань збереження і використання активів, виявлених під час здійснення державного фінансового контролю.
Спір у цій справі стосується вимоги Управління Держаудитслужби в області стягнути з обласного військового комісаріату, який не є підконтрольною установою, завдані Державному бюджету України збитки у зв’язку з безпідставним отриманням коштів від міськради. Та обставина, що відповідач не був підконтрольною установою органу державного фінансового контролю під час проведення цим органом ревізії використання коштів Департаментом соцзахисту населення міськради, виключає виникнення між сторонами у цій справі публічно-правових відносин, що унеможливлює розгляд заявлених позовних вимог у порядку адміністративного судочинства, а провадження підлягає закриттю.
Аналогічний висновки щодо застосування норм процесуального права у подібних відносинах викладено в постановах Великої Палати Верховного Суду у справах № 816/2394/16, № 824/1088/16.
2.Суди у справі № 620/4938/21 висловили правову позицію межі компетенції Держаудитслужби вимагати від підкотрольних органів усунення порушень, виявлених під час ревізії, які зазначаються у Вимозі до них, а також межі обов’язковості та порядку її виконання.
Судовими рішеннями у справі № 620/4938/21 задоволено частково адміністративний позов виконавчого комітету міської ради до управління Держаудитслужби в області про визнати протиправною та скасування Вимоги щодо усунення виявлених ревізією порушень законодавства.
Суди у рішеннях зазначили, що Вимога органу державного фінансового контролю спрямована на коригування роботи підконтрольного об`єкта та приведення її у відповідність із вимогами законодавства і у цій частині вона є обов`язковою до виконання.
Задовольняючи позовні вимоги частково, зокрема визнання недійсним деяких пунктів Вимоги, суди виходили з того, що їх зміст полягає у такому: при формуванні показників видаткової частини міського бюджету дотримуватись вимог Бюджетного кодексу України, здійснювати в установленому порядку організацію та управління виконанням міського бюджету, координувати в межах своєї компетенції діяльність учасників бюджетного процесу з питань виконання міського бюджету. В той же час вимога органу фінансового контролю, виноситься лише у випадку виявлення під час ревізії порушень вимог фінансового законодавства та повинна містити вимоги щодо усунення цих порушень.
Стосовно визнання недійсними інших пунктів вимог, то суди вказали, що в органу державного фінансового контролю є право заявляти Вимогу про усунення порушень, виявлених у ході перевірки підконтрольних об`єктів, яка є обов`язковою до виконання лише в частині усунення допущених порушень законодавства і на підставі якої неможливо примусово стягнути виявлені в ході перевірки збитки.
Про відшкодування виявлених збитків, завданих державі чи об`єкту контролю, про їх наявність може бути зазначено у Вимозі, але вони не можуть бути примусово стягнуті шляхом прийняття такої Вимоги. Такі збитки відшкодовуються в добровільному порядку або шляхом звернення органу державного фінансового контролю до суду з відповідним позовом.
Відтак, пункти (частини) Вимоги, які не вказують на стягнення збитків, можуть бути перевірені судом у справі за відповідним позовом підконтрольної установи з їх оскарження. Проте, пункти (частини) вимоги, які вказують на стягнення збитків мають перевірятись у судовому порядку за позовом органу державного фінансового контролю, а не за позовом підконтрольної установи про визнання вимоги протиправною. Збитки, щодо наявності яких зроблено висновок Держаудитслужбою, стягуються у судовому порядку за позовом органу державного фінансового контролю. Наявність збитків, правильність їх обчислення перевіряє суд, який розглядає позов про відшкодування збитків, а не позов підконтрольної установи про визнання вимоги протиправною.
Подібні висновки щодо застосування наведених норм права викладено й у постанові Великої Палати Верховного Суду у справі № 820/3534/16 та у постановах Верховного Суду у справах №1440/1820/18, № 808/6509/13-а, №815/4341/14, № 803/634/17, №825/3661/15-а, № 808/4044/17, №2040/6542/18, № 826/14169/17, №П/811/140/17, № 817/650/18,у справі №820/3534/16, №160/9553/18.
Стосовно оскаржувано пункту Вимоги, в якому зазначено вимоги щодо розгляду результатів проведеної ревізії та питання про притягнення у порядку, встановленому законодавством, до відповідальності працівників виконкому, суди зазначили, що існує декілька способів усунення виявлених у ході ревізії порушень, правом вибору певного конкретного способу відповідно до приписів законодавства наділений саме керівник установи. Разом з тим, вказана обставина не позбавляє підконтрольного об`єкта права звернутися до контролюючого органу з метою отримання певних роз`яснень.
Аналогічна позиція викладена у постановах Верховного Суду у справах №820/3534/16, №826/8741/16.
3. Неспівмірність визначеного органом державного фінансового контролю у Вимозі способу усунення порушення із самим порушенням та неконкретизованість вимоги позбавлять можливості виконати її в належний спосіб.
Судовими рішеннями у справі № 200/7584/19 задоволено позовом державної установи «Донецька обласна фітосанітарна лабораторія»до органу Держаудитслужби про скасування Вимоги
Верховний Суд 14.12.2020 погодився із висновками судів попередніх інстанцій з огляду на наступне.
На підставі акту перевірки відповідачем направлено позивачу Вимогу щодо усунення встановлених у акті ревізії порушень.
Проаналізувавши зміст цієї Вимоги Верховний Суд констатував, що вона не містить вимоги про обов’язок позивача відшкодувати будь-які збитки. Водночас, шлях усунення виявленого порушення, саме таким чином як визначив відповідач, не узгоджувався із нормами діючого законодавства, з огляду на неможливість поновлення видатків загального фонду установами за межами бюджетного періоду в якому сталось порушення з огляду на специфіку бюджетного законодавства. Так, Держаудитслужба вимагала від позивача у спірній вимозі забезпечити відновлення витрат державного бюджету з утримання працівників лабораторії, діяльність яких пов’язана з наданням платних послуг, та які підлягали виплаті за рахунок спеціального фонду, здійснених лабораторією за рахунок коштів загального фонду, шляхом перерахування до державного бюджету. Одночасно, збитки у зв’язку з даним порушенням державному бюджету позивачем нанесені не були.
У той же час спосіб усунення порушення відповідач визначив шляхом перерахування коштів до бюджету, що є безпідставним позбавленням коштів позивача, та є неспівмірним з виявленим порушенням з урахуванням відсутності збитків, нанесених державі.
Також, Верховний Суд погодився з висновками судів попередніх інстанцій, що ні оскаржувана вимога органу державного фінансового контролю, ні акт ревізії, не містять посилання на відповідну методику. Фінансові порушення визначені відповідачем не в установленому законодавством порядку, а на власний розсуд, та не підтверджені належними фінансовими документами.
Таким чином, неспівмірність визначеного відповідачем способу усунення із самим порушенням та неконкретизованість вимоги позбавлять можливості її виконати у належний спосіб. У цій справі зміст спірної вимоги не стосувався усунення порушень норм законодавства, а був направлений на відновлення порядку складання виконання кошторисів за бюджетний період, який уже закінчився, а отже така вимога не відповідає вимогам закону щодо її змісту та є неконкретизованою.
ПРАВОВІ ВИСНОВКИ СУДІВ ПРИ РОЗГЛЯДІ СПРАВ ЗІ СПОРІВ, ЩО ВИНИКАЮТЬ З ДЕРЖАУДИТСЛУЖБОЮ ПРИ ПРОВЕДЕННІ ПЕРЕВІРКИ ДОТРИМАННЯ СУБ’ЄКТАМИ ГОСПОДАРЮВАННЯ ВИМОГ ЗАКОНОДАВСТВА
У СФЕРІ ПУБЛІЧНИХ ЗАКУПІВЕЛЬ
1.Суб’єкт владних повноважень не може самостійно тлумачити та розширювати перелік кваліфікаційних критеріїв, які містяться у статті 16 Закону України «Про публічні закупівлі», оскільки перелік таких кваліфікаційних критеріїв є вичерпним.
Судовими рішеннями у справі № 160/16713/20 задоволено позов управління капітального будівництва виконкому міськради до управління Держаудитслужби в області про визнання протиправним та скасування Висновку відповідача про результати моніторингу закупівлі
Верховний Суд 28.04.2022 залишив вказані судові рішення без змін з огляду на наступне.
Як встановлено, додатком 1 до тендерної документації замовником передбачено надання довідки у довільній формі про наявність обладнання, матеріально-технічної бази та технологій, необхідних для виконання робіт, визначених у технічних вимогах. Проведеним моніторингом установлено, що у складі тендерної пропозиції ТОВ (учасника торгів) наявна Довідка, в якій зазначено перелік обладнання як власного, так і наявного орендованого, та надано підтверджуючі документи. Однак, на думку Держаудитслужби, тендерна пропозиція не відповідає вимогам тедерної документації, оскільки ТОВ у підсумкових відомостях ресурсів до локальних кошторисів зазначені будівельні машини і механізми з обґрунтуванням ціни оренди, інформація про які не внесена до Довідки та не надано документів на підтвердження права користування, у звязку із чим замовник повинен був відхилити пропозицію ТОВ.
Однак, Верховний Суд зазначенив, що у переліку кваліфікаційних критеріїв, передбачених ст. 16 Закону України «Про публічні закупівлі» такий кваліфікаційний критерій як – «невідповідність інформації, що подана у складі тендерної пропозиції (у Довідці) та інформації, яка міститься у підсумкових відомостях до локальних кошторисів щодо зазначення будівельних машин, які не були внесені до наведеної вище Довідки» (про що зазначено у оспорюваному висновку) відсутній.
Пункт 1 частини першої статті 31 наведеного Закону також не містить посилань на необхідність відхилення замовником тендерної пропозиції у разі виявлення вищенаведених невідповідностей інформації, що подана учасником у складі тендерної пропозиції як кваліфікаційного критерію, що свідчив би про його невідповідність вимогам, установленим ст. 16 Закону.
Отже при здійсненні закупівлі послуг тендерна пропозиція ТОВ відповідала вимогам Закону що суб’єкт владних повноважень не може самостійно тлумачити та розширювати перелік кваліфікаційних критеріїв, які містяться у статті 16 Закону.
- Переговорна процедура застосовується як виняток у разі
відсутності конкуренції (у тому числі, з технічних причин) на відповідному ринку.
Верховний Суд 18.11.2021 у справі № 640/380/20 залишив без змін судові рішення про задоволення позову ГУ ДСНС ум. Києві до Держаудитслужби про визнання протиправним та скасування висновку відповідача про результати моніторингу закупівлі дихальних апаратів.
У оспорюваному Висновку відповідач зазначив, що переговорну процедуру закупівлі застосовано за відсутності умов, передбачених п.2 ч. 2 ст. 35 Закону України «Про публічні закупівлі» та замовника зобов’язано здійснити заходи щодо розірвання договору із переможцем.
Верховний Суд погодився із висновками судів попередніх інстанцій, що переговорна процедура застосовується як виняток у разі відсутності конкуренції (у тому числі з технічних причин) на відповідному ринку.
Обґрунтовуючи правомірність застосування переговорної процедури закупівлі позивачем надано докази, що у підрозділі оперативно-рятувальної служби засоби індивідуального захисту органів дихання повинні бути одного типу, з однаковими технічними характеристиками. Позивач пояснив, що для забезпечення роботи дихальних апаратів необхідно придбати відповідне тестувальне обладнання фірми Drager Safety AG & Co. KgaA. У свою чергу, закупівля дихальних апаратів Drager PSS BG4 Plus дасть змогу заощадити кошти на придбанні такого тестувального обладнання, так як в центральній базі газодимозахисної служби частина такого тестувального обладнання є в наявності. Позивачем проводилась переписка з рядом товариств і на засіданні тендерного комітету позивача прийнято рішення обрати переговорну процедуру закупівлі дихальних апаратів з ТОВ, якє є єдиним на території України офіційним і уповноваженим постачальником необхідної продукції виробництва компанії Drager Safety AG & Co. KgaA, що підтверджується довідкою Торгово-промислової палати України.
Суди відхилили, доводи відповідача про наявність конкуренції на ринку і наявність товариств, які виробляють необхідну продукцію, що виключає застосування переговорної процедури, оскільки, відповідач не зазначив напрямки діяльності зазначених товариств, зробивши лише припущення з приводу наявності конкуренції на ринку щодо предмету закупівлі, не підтверджені жодними доказами.
3. Відмінності змісту тендерної документації та укладеного згодом правочину, які в розумінні частини четвертої статті 36 Закону України «Про публічні закупівлі» не можна кваліфікувати як порушення.
Верховним Судом 05.05.2021 залишено без змін судові рішеннями у справі № 160/4421/20, якими задоволено позов комунального підприємства «Міський тролейбус» до органу Держаудитслужби про визнання протиправним та скасування висновку відповідача про результати моніторингу закупівлі послуг на постачання електричної енергії.
У оспорюваному Висновку установлено, що в порушення вимог ч. 4 ст. 36 Закону України «Про публічні закупівлі», умови договору, укладеного із переможцем, відрізняються від змісту тендерної пропозиції переможця щодо визначення строку поставки товару (електроенергії).
Верховний Суд зазначив, що вказана норма передбачає випадки зміни істотних умов договору, які можуть виникати після його підписання. Однак, вказаний обсяг постачання електричної енергії, як в укладеному договорі, так і в поданій тендерній документації, є незмінним. Натомість дата початку постачання електроенергії в укладеному договорі відрізняється з датою початку, вказаної в тендерній документації. При цьому договір укладено між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі 16.03.2020, а тому цілком очевидною є дата початку постачання електроенергії з 19.03.2020, а не з 1 січня цього ж року, як це вказано у додатку № 1 до проекту договору під час надання тендерної документації.
Крім того у ч.4 ст. 36 не йдеться мова про тендерну документацію. Натомість є застереження до основних вимог до договору про закупівлю за результатами проведення її процедури та неможливість в подальшому зміни істотних умов договору про закупівлю вже після його підписання до виконання зобов’язань сторонами в повному обсязі, крім випадків, які встановлені в цій же правовій нормі.
Отже, в оскаржуваному ж висновку відповідача йдеться мова про невідповідність дати початку постачання електроенергії, вказаної у тендерній документації, даті, яка визначена в укладеному договорі між замовником та учасником за результатами проведення процедури закупівлі, що не є порушенням в розумінні ч. 4 ст. 36 Закону України.
Спори із Держаудитслужбою –це складний процес, який потребує спеціальних знань у правовій, фінансовій та економічній сферах і без допомоги кваліфікованих юристів у суб’єкта господарювання, права яких порушені в результаті проведеної перевірки Держаудитслужбою, мало шансів на перемогу.
Звертайтесь до професійних адвокатів зі спорів з Держаудитслужбою АБ «Ткачук і партнери», які у межах правового поля доведуть незаконність дій та рішень органу фінансового контролю та поновлять порушені права клієнта.
